В суботу відбувся один з трьох останніх і вирішальних матчів за вихід у першу лігу. Суперником нашої команди були запоріжці з другого Металурга. Наша команда зіграла доволі впевнено і могла забити більше ніж 4 голи, натомість на останніх хвилинах один пропустила. По ходу першого тайму диктор робив оголошення про перебіг зустрічі у Донецьку, де третя команда Шахтаря приймала наших "конкурентів" з Полтави. Новини так і "били" позитивом - Полтава горіла спочатку 2:0, потім 3:0 і, накінець, влетіла 4:0. Такого вибуху центральних трибун, як під час цих оголошень, я давненько вже не чув. Що стосуєтья фан-сектору, то враження після закінчення зустрічі доволі негативні. Не прийшло багато молоді. Всі "старики" знов приперлися без настрою. Я згоден, може на Азоті воно і веселіше, і відношення до фанатів краще, але ж куди подіти наш девіз "Мы болеем за свой город"? Ще більш незрозумілі заяви деяких "теперь молодых много, старики хоть отдохнут", не розуміючи, що молодь саме на стариків і дивиться. І в результаті, побачивши, як дехто стоїть обпершись на паркан і просто дивиться гру, а дехто взгалі заліз під прапор (у тінь) побухати, чого навчиться ця молодь? Ще одна проблема - відсутність єдинства на секторі. Так вже склалося протягом кількох років, що кожна "хвиля" нашого фанатського руху збивається в свої компанії, але ж це не повинно відображатися на фанатизмі. Показовою в цьому плані стала ситуація на цьому матчі, коли лідер стариків запізнювався на гру, вся його компанія хвилині на 7-й просто звалила з сектору. Мені колись дорікнули, що у фан-клубі, який я створював, на секторі було забагато дисципліни і багатьом це не подобалось. Результати бажаної вольності на лице. Хто що хоче те і творить, "гуляй душа", як-то кажуть, але веселощів це не додає, ба ,навіть, навпаки, один тільки негатив від цього. Відфанатіли задовільно тільки наприкінці матчу. Зарядили: "Дайте виїзд нам на Зірку", адже всі розуміли, що без допомоги клубу численний склад нам вивезти до Кіровограду не вдасться. На запитання "Хто поїде на Зірку, якщо поїдемо своїм ходом?" було майже одностайне мовчання, лиш дехто зголосився на це. Після матчу я підійшов до віце-президента і на моє запитання стосовно організації виїзду, він відповів, що поки не готовий говорити на цю тему. Отже на більше півсотні кіровоградців того року ми зможемо відповісти максимум десятком рил. "Достойно", чи не так? І це чи не найголовніша гра сезону. Негативу додали чутки про те, що команді вже третій місяц не виплачують зарплатню. Отже в думках тільки песимізм.Можливо потрібно всім зібратися та обговорити ситуацію, та чи змінить це щось?
На цьому буду закінчувати, до зустрічі в Кіровограді, хто бажає поїхати, телефонуйте 80939891889.
ВІРИМО!
Немного отсебятины:
В игре команды чувствовался эмоциональный подьем.Да,именно так.Глаза у игроков,пусть не горели,но блестели уж точно.Было неприятно узнать,что ребята уже 2 месяца без зарплаты,тем более,что перед игрой в Кировограде им это мотивации не добавит.Все в духе родного ДМК - работать на полную катушку,а зарплату задерживать.К сожалению,вот уже и до футбольной команды добрался этот маразм.
Самые запоминающиеся моменты по-персоналиям:
Олег Шутов,который побегав немного по-стадиону после забитого гола,подбежал к нам и поднял руки вверх а-ля Кака.
Наш #8 - Дмитрий Саркис.Приятно было наблюдать за его игрой.В кои-то веки у нас активен не только левый фланг (и то благодаря Шутову),а и правый.Скоростные проходы,острые прострелы - отличный матч!
Дмитрий Прима - автор хет-трика.Лучший его матч за "Сталь".
Александр Давыдов - наш резервный кипер.На 65-й минуте поменял Олега Суслова,который по-большому счету весь матч стоял переминаясь с ноги на ногу.Два эффектнейших сейва -выход один-на-один,удар в упор - берет! Мощный удар под перекладину,примерно от линии штрафной,кого-то из запорожцев и снова вратарь в эффектном броске спасает ворота!(В принципе,судя по-предыдущим матчам - с реакцией и игрой на линии у него все отлично,а вот на выходе может ошибится).Пропущенный гол - это не его вина.Игрок "Металла" спокойно принял мяч на грудь в центре штрафной,опустил его и мощно пробил.В радиусе двух метров от атакующего никого небыло.
Андрей Скарлош - судя по-всему,Северин отвел ему роль эдакого джокера,который должен усилить давление на подуставшего соперника.В принципе,с обязаностью справляется.В перерыве Андрей получил подарок от одной фармацевтической компании,которая вдруг решила стать нашим спонсором.Тетенька с пакетом в одной руке,с микрофоном в другой и волнением в голосе щебетала:"Поздравляем от лица нашей компании!Эээ...Ведь мы...Ведь вы...Ведь знаете,что нам,женщинам в мужчинах больше всего нравится?". Крик с трибуны:"Потенцияаа!!" =) В общем,надарили Скарлошу таблеток,наверное :)
Бубнильщик обьявляющий составы - дебют Александра Горбачева в роли диктора по-стадиону не оч удался,но когда мы зарядили:"Прометей!Прометей!",улыбку можно было видеть с противоположной трибуны :-)
НСК - "Ребята,мы не готовы выделить вам автобус :-/
Насчет того,что творилось на секторе распространятся особо не хочется.Выглядели как "унылое говно"(с)
На то дисциплина и нужна,чтобы из толпы сделать единый организм хотя бы на 90 минут,а потом творите что хотите. 
