П`ятниця, 29.03.2024, 15:38
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Календар новин
«  Серпень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук
Друзі сайту
Статистика
Головна » 2008 » Серпень » 5 » Виїзд до Харкова
Виїзд до Харкова
14:20
2-го серпня відбувся перший у цьому сезоні виїздний матч нашої "Сталі". Команда не залишилась у Харкові без нашої підтримки. Треба сказати, що першим ідеєю поїхати до першої столиці загорівся Клюйверт, оскільки має друзів в арсенальському движі. Проблемою було тільки те, що матч мав відбутися у п'ятницю і скласти йому компанію мало намір небагато людей. Але звістка про те, що гру перенесли на суботу збільшила їх кількість. Потім вирішували питання, чим будемо добиратися. Допомоги клубу ми не діждалися, навідміну від гравців, багато в чому завдячуючи їм, ми здійснили цей виїзд. Ідею найняти маршрутку не вдалося втілити в життя, тому що не зібрали достатню сумму коштів. Тому було вирішено добиратися на "собаках". Треба сказати, що в цьому плані виїзд вийшов повноцінним, весь шлях був зроблений на електричках. На виїзд відправилося 8 чоловік, хоча початково планували поїхати 11. О 4.22 в суботу ми сіли на "собаку" з Дніпродзержинська до Дніпра. Потім була пресадка на Лозову, до якої протряслися 4 години. Спочатку поїздка відзначалася непреривним випиванням і доволі шумною поведінкою, через що наш вагон був майже пустим. Але поступово всіх зморило і лавки електрички швидко перетворилися на ліжка. Годинну перерву між "собаками" ми заповнили прогулкою по Лозовій, трохи посиділи у їхньому невеличкому парку біля фонтану. Треба сказати, що це містечко ще можна назвати суцільним аптечним пунктом, тому що ці заклади знаходяться там буквально на кожному кроці. Невже жителі так багато хворіють? На вокзалі нас для перевірки затримала міліція. Щоправда шманали недовго, тільки обстежили наші сумки. Потім ще 3 години до Харкова. За кілька зупинок до нього стався курйоз. Від'їжджаючи від якоїсь з платформ, ми за вікном побачили трибуни стадіону "Арсенал-Баварія", на якому мала відбуватися гра і який нам ще треба було шукати. Злості на самих себе не було меж. Встали ми вже на наступній станціїї і довго блукали в пошуках не те щоб стадіону, а взагалі району "Баварія". Вже знайшовши його, ми зайшли в невеличкий сосновий ліс, де перекусили з розрахунком на те, що більше такої нагоди, скоріш за все не буде. До стадіону добиралися тролейбусом. Треба сказати, що "Баварія" схожа на суміш Соцміста і Романково. Одразу кинулася в очі велика кількість яскравих кольорових афіш на матч, на яких було вказано навіть те, як можна дістатися до стадіону. Нам згадалися інформаційний щит, що стоїть на площі Леніна, намальований мабуть ще за радянських часів і щонайбільше десяток афіш, які повідомляють дніпродзержинців про матчі. Про яку популяризацію клубу може взагалі йти мова? На стадіоні вхід був безкоштовний і безкоштовними були також кольорові програмки на матч. Також всі бажаючі могли розмалюватися під клубні кольори. На стадіоні була справді атмосфера свята. Додавав її і хлопець з мікрофоном, який весь час розважав публіку і влаштовував різноманітні конкурси. Далі була сама гра, яку наші гравці, навіть не зважаючи достатню кількість гарних моментів, провели на досить низькому рівні. З харківськими "Mad Rovers" кілька разів замутили переклички "Ое-Ео" та "Слава Україні - Героям слава". В перерві матчу наш хлопець Коля, чомусь назвавшись ведучому Міша, прийняв участь в одному з конкурсів, який нажаль програв, але нас повеселив. Після програного матчу, до ложки меду додалася ще одна бочка дьогтю. Ми намагалися попроситися в атобус до команди, щоб доїхати додому і тренер був не проти цього, але проти був начальник команди, Сергій Іванович Бай, мабуть дуже боявся керівництва, якому ми не потрібні, таке враження в нас складається останнім часом. В супроводі наших друзів з харківського движу, ми відправились на Центральний вокзал, який особисто мене вразив своєю красою, а в особливості привокзальна площа з її фонтанами. Дорога додому була складною, психологічно давили програш і образа на те, що нас просто кинули, а також знову 7 годин тряски на "собаках". Добре, що хоч у Краснограді ми пересіли на "дизель", де були більш зручні для спання місця, але мінусом був просто вбивчий запах з туалету і двері в тамбур було страшно відчиняти. З Дніпра додому ми їхали маршруткою і вдома були десь о восьмій ранку.
Взагалі цей виїзд залишив багато вражень і запитань, але ясно одне, хоч ми не потрібні клубу, ми потрібні команді і за неї ми підемо до кінця. Фотки з виїзду чекайте пізніше, адже камера разом з власником зараз далеко від міста.



Переглядів: 703 | Додав: kropich | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2024